Слогани Анонімних Нікотинозалежних: як жити без нікотину радісно, щасливо та вільно

Разом ми набуваємо сили змінюватися

Багато хто з нас раніше ставив на собі хрест і думав, що ніколи не зможе жити без нікотину. Можливо, ви також думали, що проблема у слабкості характеру або вадах, властивих саме вам. А все тому, що насправді ми недооцінювали силу дії нікотину.

На зборах ми бачимо і чуємо, що ми зовсім не унікальні та не самотні в нашій проблемі. Ми з подивом відкриваємо собі, що інші люди мають аналогічний досвід боротьби з пристрастю та залежністю. Ми підтримуємо один одного, адже ми єдині у своїй надії на одужання.

Продовжуйте регулярно відвідувати збори

Для того, хто активно вживає нікотин, найкраще, що можна зробити після перших зборів – прийти на наступне. Планування дати відмови від нікотину — не першочергова справа, оскільки ми схильні ховатися за димовою завісою, і все, що потрібно на першому етапі — регулярно відвідувати збори.

Дорогу здолає той, хто йде

Більшість з нас із нікотином пов’язує щось на кшталт близьких стосунків. Тому, щоб відмовитися від нього і залишатися вільним від залежності, нам потрібна готовність не пасувати перед труднощами. Найчастіше вірність взятому на себе обов’язку суттєво полегшує шлях до одужання, який ми маємо пройти.

У житті нерідко бувають ситуації, коли потрібно проявити завзятість саме в тих сферах, де ми схильні опустити руки. У всіх нас є власні «таргани», і кожна людина повинна самостійно приймати рішення. Але є і хороші новини: чим далі ми просуваємось в одужанні, тим легше нам стає.

Насамперед — головне

Щоразу, коли виникає потяг або коли під впливом дефекту характеру ми втрачаємо здоровий глузд, ми повинні відразу ж почати діяти, використовуючи інструменти «швидкої допомоги» нашої програми. Практикуючи Кроки та застосовуючи інструменти (збори, дзвінки, література, спонсор, служіння), і не роблячи те, що завдає нам ще більшого болю, ми закликаємо цілющу силу увійти в наше життя.

Зателефонувати, щоб не закурити

Ми можемо змінити звичну реакцію та «обдурити» тягу, якщо візьмемо телефон та поділимося з кимось нашим занепокоєнням. Ми можемо зателефонувати спонсору, члену спільноти або будь-якій іншій людині, якій ми довіряємо, і до якої можемо додзвонитися. Коли ми вживали нікотин, ми були присутні фізично, але не ментально. Але тоді, коли ми набираємо номер телефону, ми спостерігаємо та вже проживаємо наші почуття.

Завдяки «дзвінку другові» ми встановлюємо усвідомлений контакт з іншими людьми. Дозволяючи іншим прийти нам на допомогу, ми допомагаємо їм у їхньому власному одужанні.

Тихіше їдеш — далі будеш

Суть цієї програми зовсім не в миттєвому чудодійному зціленні. Одужання — це процес, у якому ми відпускаємо старе та вчимося новому. З часом, застосовуючи нові моделі поведінки, ми прагнемо досягти нового, довговічного результату.

Поступово ми розвиваємо здатність адекватно відповідати на негативні ситуації і таким чином стаємо відповідальними. Коли ми навчимося приймати сам процес, а не швидко все виправляти в погоні за результатом, як ми робили це раніше, ми побачимо результати регулярної практики.

Одна затяжка — і знову пачка в день

Навіть одна затяжка здатна заточити нас у полоні тяги і повернути одержимість «необхідністю» вживати нікотин. Згадайте, як тільки ми робили навіть одну затяжку, ми вже більше не могли зупинитись. Більшості з нас довелося випробувати це на власному досвіді.

Ще до того, як наші руки дотягнуться до «наркотика», зрив уже відбувся у нас у голові. Фантазуючи і плекаючи романтичні уявлення про куріння, ми знову даємо сигареті шанс. Ми повинні чесно чинити з такими неясними міркуваннями, інакше вони приведуть нас до зриву.

Ми повинні визнати одну просту істину: лише одна затяжка здатна збити нас із правильного шляху. «Дякую, Господи, що сьогодні я пізнав чистий день без нікотину. І завтра, благаю тебе, даруй мені ще один день чистоти».

Обирайте віру замість страху

Перед обличчям життєвих змін завжди є вибір між вірою і страхом. Можливо, ми настільки звикли реагувати на проблему певним чином, що нам здається, ніби не існує інших можливих сценаріїв.

Одужання вчить нас, що наша поведінка та ставлення до різних проблем та сфер нашого життя – справа нашого вибору. Ми можемо вибрати віру у Вищу Силу замість того, щоб покладатися на наркотик. З вірою ми знаходимо спокій, якіий ми безрезультатно шукали, коли відкривали чергову пачку.

Курити — не варіант

Залежність від нікотину породжує довгий список відмовок і виправдань, иби продовжувати далі курити. Нікотинова залежність дуже потужна та хитра. Цигарка захоплює та контролює наш розумовий процес і стає ірраціональною непереборною реакцією на будь-який життєвий досвід.

Згодом ми відкрили правду: нікотин не вирішує жодної проблеми. У міру одужання ми вчимося використовувати більш здорові та ефективні методи, не вдаючись до нікотину. Чим більше ми працюємо за Програмою, тим більше усвідомлюємо той факт, що куріння більше не є одним із можливих варіантів поведінки.

Чим простіше, тим краще

Перебуваючи в стресі, дуже важливо зупинитися і подумати, як спростити ситуацію (англ. S.T.OP. = Simplify The Options, рус. — упрости варіанти. Прим. перекл). Це допомагає повернути стан душевного спокою та умиротворення, і якому не хочеться вдихати щось інше, крім чистого повітря.

До того ж легше дотримуватися саме простих інструментів. Складні схеми часто закінчуються, не встигнувши початись, або просто не витримують перевірку часом. Залежні мають тенденцію ускладнювати життя, уникаючи найпростіших істин.

В одужанні ми пам'ятаємо, що завжди можна взяти паузу, постаратися спростити ситуацію і зробити наступну правильну дію. Ця програма ненав'язлива та проста.

Молитва у кожному вдиху

Моліться за кожною, навіть найменшою появою тяги. Якщо дефект вашого характеру ось-ось вирветься назовні і ви відчуваєте, що наламає дров — просто помоліться.

Візьміть паузу, щоб зробити хоча б один глибокий вдих. Це допоможе вам змістити фокус уваги і позбутися нав'язливих ​​думок. Дихання — постійний зв'язок з життям, і воно може бути способом налагодити усвідомлений контакт з Вищою Силою.

Визнання безсилля — початок перемоги

Визнати безсилля у цій програмі не рівнозначно поразці. Капітулювати означає визнати хворобу та отримати миттєве полегшення. Коли ми перестаємо боротися із залежністю, ми виявляємо більше сил. Після визнання своєї поразки, ми справді готові змінюватися.

Спочатку давайте визнаємо безсилля перед відмовками від відвідування зборів. Потім, коли ми пройшли перші Три Кроки, ми починаємо відпускати цю свідомо провальну боротьбу, в якій ми не в змозі здобути перемогу. І якщо нам не прийнятні думки про релігію, ми готові виробити власне розуміння Бога.

Тепер ми звертаємося до Вищої Сили, як ми розуміємо Її, і попросимо Її забрати в нас залежність від куріння. Ми можемо сказати: «Будь ласка, допоможи мені, слабкому нікотинозалежному». Ми можемо попросити про милість, яку нікотин ніколи не давав.

З часом і помірністю тяга зменшується, але нам також доведеться змиритися з тим фактом, що бажання закурити все ще виникатиме час від часу. Приймаючи капітуляцію, ми отримуємо умиротворення. І з цим спокоєм ми робимо здоровий вибір, який здатний змінити наше життя.

Підготовка, практика, молитва, прогрес

Досвід, яким з нами діляться інші анонімні нікотинозалежні, допомагає нам набути готовності. Дванадцять Кроків та інструменти програми допомагають нам у регулярній практиці. Паралельно ми молимося про усвідомлений контакт із Вищою Силою. І одного разу ми зможемо досягти бажаного результату й сили.

Отримати урок із ситуації

Якщо ми намагатимемося сприймати всі життєві події як уроки, це багато чому нас навчить. Відкритий розум сприйнятливий, а уроки, які ми проходимо сьогодні, можуть стосуватися розвитку якостей характеру, над якими нам слід попрацювати: прийняття, мужність, смирення, співчуття чи будь-які інші.

Наша Вища Сила дає нам безліч можливостей навчитися застосовувати принципи Дванадцяти Кроків у всіх наших справах.

Стеж за собою

Ми визнаємо, що утримання від нікотину — лише ремісія нашого захворювання, а не повне і остаточне зцілення від неї. Нам треба залишатися пильними, щоб не пробудити залежність знов. У щоденних рішеннях нам необхідно керуватися Дванадцятьма Кроками, тому що кожен чистий день — це дар.

Ми працюємо по Кроках і концентруємося на власному одужанні, а не на тому, щоб давати непрохані поради та критикувати інших. Будучи залежними, нам потрібно остерігатися небезпечних для нашого одужання ситуацій та пам'ятати посил Програми: «Слідкуй за собою».

Моліться і будете почуті

Моліться і ви побачите себе в новому світлі: здатними змиритися з потягом без вживання. Ви також дізнаєтесь, що можливість — це нова надія, а одужання — це розсудливість та умиротворення.

Складені нами молитви виявляються кращим інструментом самодопомоги, ніж нікотин. Замість затягування сигаретою ми можемо вимовити молитву. Усамітнившись у своєму розумі і серці, ми можемо молитися де завгодно. Немає знаків, які забороняють нам молитися, і ми завжди маємо можливість встановити свідомий контакт із Вищою Силою.

Інтимність особистої молитви покращує наші стосунки із собою та іншими. З таким духовним настроєм ми здатні розвивати глибші зв'язки з оточуючими. Хоч і існують різні способи вживання нікотину: через трубку, сигарету та нюхальний тютюн, але одужання приходить лише через духовне життя.

Не турбуйтесь про зайву вагу

Для якнайшвидшого досягнення здорового глузду нам слід навчитися розставляти правильні пріоритети. Ми намагаємося вирішувати першочергові завдання першими. Багато хто з нас хвилюється, що після відмови від вживання нікотину ми почнемо більше їсти і наберемо вагу.

Наша програма прагне граничної чесності. Іноді люди справді набирають вагу. У нас змінюється обмін речовин, і ми часто заїдаємо потяг до нікотину. Звісно, це необхідно враховувати, але ця незручність не йде у жодне порівняння з важливістю відмови від куріння. Небезпека нікотинової залежності значною мірою перевищує недоліки від збільшення у вазі.

По мірі набуття чистоти від нікотину, у нас з'являється бажання їсти здоровішу їжу і очищати організм великою кількістю води. Інтенсивні вправи також допомагають зняти напругу та полегшити синдром відміни, який ми можемо відчувати в період відмови від нікотину.

Наш пріоритет – припинити вживати нікотин у будь-якій формі. Після вирішення цього першорядного завдання багато інших стане нам під силу. Тому спочатку одужання ми цілком можемо на деякий час відкласти занепокоєння з приводу ваги.

Вчіться проживати почуття та давати їм раду

Коли ми курили, ми блокували свої почуття та не давали їм виходу. Часто вони перетворювалися на образи. Також емоції, які ми колись «закурювали», змушували нас почуватися ніяково і некомфортно, ніби захльостуючи нас із головою. Після відмови від вживання нікотину ми відкрили справжню природу своїх почуттів.

Ми також дізнались, що тепер інакше сприймаємо деякі речі. Такі почуття як злість і сум можуть бути явними сигналами, що в ситуації слід розібратися. У молитві про душевний спокій ми просимо мужності рухатися вперед, проживаючи власні почуття.

Одужання також дає нам нові нагоди для радості. Постійне почуття подяки за здобуту свободу від нікотину воістину дивовижний досвід.

Кожен крок — це акт віри

Ходьба — це падіння вперед із вірою, що наступний крок підхопить нас на льоту. Деколи все, на що ми здатні — це зробити лише маленький крок, але навіть він здатний зрушити нас з мертвої точки. Ми не знаємо, наскільки далеко зайдемо і де саме опинимося, але кожен рух уперед — це акт віри.

Робота за кожним з Дванадцяти Кроків — це акт віри. Чим більше ми змінюємося, тим ясніше розуміємо, що справжня сила полягає у діях, основаних на вірі. Ми черпаємо натхнення у духовному житті.

Не женіться за «сертифікатом»

Ризик зриву завжди підстерігає колишніх курців, і багато хто вже відчув його на власному досвіді. Мудрість у тому, щоб заспокоювати себе думкою, ніби закурити знову — неможливо.

Ми усвідомлюємо, що найефективніше працює смиренність. Історії, якими діляться інші, нагадують нам про ту жахливу ціну, яку нам доведеться заплатити, якщо ми недооцінимо силу цього хитрого ворога. Ми цінуємо можливість належати Спільноті, яка пропонує постійну підтримку та можливість служити іншим. Ми прагнемо розвинути власну вдячність, а не якнайшвидше отримати диплом про закінчення програми.

Намагайтеся утримати те, чого досягли

Ми не досягли дару свободи самостійно. Тому важливо не сприймати відмову від нікотину як щось належне. В пошуках самостійності багато хто з нас знову опинявся в полоні нікотина. Якщо ми продовжуємо використовувати інструменти програми та усвідомлювати реальність нашого безсилля перед нікотином, ми збільшуємо наші шанси бути в чистоті. Для нас головне — триматися, і все буде гаразд.

Будьте вдячними

По мірі роботи за Кроками програми ми відчуваємо все більшу подяку. Коли ми отримуємо мудрість відрізнити те, що ми можемо змінити, від того, що нам слід перепоручити Вищій Силі, нас осягає умиротворення. По мірі того як ми дізнаємося про свій реальний потенціал, ми ясно бачимо, що багато з того, що ми маємо — це дар зверху.

---

Матеріали було взято із сайта https://www.nicotine-anonymous.org/

При копіюванні або передруку обов'язкова наявність активного посилання на це джерело.

Оригінали текстів були адаптовані на українську мову членами спільноти НікА в Україні.